Бруно Ферреро НАСТИРЛИВІ ПРОХАННЯ ЧОЛОВІКА ДО БОГА

                Я благав Бога забрати мою гордість, і Бог сказав «Ні». Він сказав, що це не Він повинен забрати, а я маю її залишити, відмовитися від неї…

                 Я молив Бога зробити мою дитину-інваліда знову здоровою, і Бог сказав «Ні». Він сказав, що дух дитини здоровий, а тіло – лише тимчасове…

                Я попросив Бога подарувати мені терпіння, і Бог сказав «Ні». Терпіння -  це результат страждання, воно не дарується, воно здобувається…

                Я просив Бога подарувати мені щастя, і Бог сказав «Ні». Він сказав, що Він дає благословення, а щастя залежить від мене самого…

                Я попросив Бога позбавити мене від болю, і Бог сказав «Ні». Він сказав: «Страждання відводить  тебе від мирських турбот і наближає до Мене…».

                Я благав Бога, аби Він зробив так, щоб я виріс духом, і Бог сказав «Ні». Він сказав, що я сам повинен вирости духом,  а Він лише допоможе в тому, аби мої зусилля були плідними…

                Я молив у Бога  сили… І Бог дав мені труднощі, які зробили мене сильнішим. Я просив мудрості. І Бог дав мені проблеми, щоб я їх вирішив. Я просив відваги. І Бог дав мені небезпеку, щоб я її подолав. Я просив смирення. І Бог послав мені обставини і людей, які непокоїли мене, щоб допомогти мені навчитися смирятися. Я просив любові. І Бог послав до мене людей, які потребували моєї турботи, щоб допомогти мені навчитися любити. Я просив достатку. І Бог дав мені можливості.

                Я не отримав нічого з того, що хотів. Але я отримав усе, що мені було потрібно. Бог відповів на мою молитву… Й тільки пізніше я зрозумів: Бог дає нам не те, що ми хочемо, а те, що нам потрібно.